[sape]

На День першоверховних апостолів Петра і Павла в Свято-Покровську церкву Гостомеля привезли дві чудотворні ікони

DSC02147

Без Провидіння Божого нічого не буває ні у Всесвіті, ні в історії, ні в суспільстві, ні в житті окремих людей. Вся природа хвалить свого всемогутнього і милосердного Творця. Відбиток Його невидимої стопи, як печать любові залишається на камені, на дереві, на кожній квіточці і в серці кожної людини. Ця Божа любов із старозавітного жорстокого закону привела в живу християнську віру святих апостолів Петра і Павла, які своїм життям довели свою жертовну любов до Бога і людей. За божим провидінням так сталося, що й настоятель Свято-Покровської церкви в Гостомелі отець Петро теж став на камені відновлення найдревнішого храму в нашому краї, який за свою майже трьохсотлітню історію зазнавав багатьох руйнацій, а в радянські часи був клубом. Отець Петро, як і багато отців з таким іменем, виконав волю Спасителя, котрий сказав «Ти – Петро і на цьому камені я засную Церкву Мою, і ворота пекла не подолають її». З грецької мови Петро означає камінь.

Нинішнє свято першоверховних апостолів Петра і Павла для прихожан Свято-Покровської церкви стало особливим не тільки благодаттю літургії та службою, на котрій був настоятель Свято-Покровської церкви в Ірпені отець Памфіл, котрому виповнився 91 рік, і який на сьогодні є духовним отцем із найповажнішим віком в Україні й досі веде служби. До речі, саме він направив отця Петра на духовну стежку, на котрій був і його син, отець Віктор. Зі святом Ангела-Покровителя отця Пера вітало духовенство не тільки нашого краю, а й з інших приходів та багато парафіян. Та найбільшою радістю для всіх вірян церкви були привезені спеціально для свята дві чудотворні ікони Божої Матері — «Страсна» з села Отченашівка (Вінницька область), та Одигітрія Байталівська ( з Одещини ). Два давні чудотворні образи мають велику історію — біля них відбувалося й продовжує тривати багато чудесних зцілень. Попередимо, що ікони в Свято-Покровському храмі пробудуть до четверга, так що покваптеся…

Валентин Собчук

Андрій Кравченко

Тепер нагадаємо про життєписи святих апостолів

cat833

Через тисячоліття християни з великим благоговінням вшановують пам`ять цих святих апостолів, будуючи на їхню честь храми і обителі, прославляють у псалмах, пишуть їхні ікони, Святий апостол Петро був рибалкою у Вифсаїді, маленькому містечку на березі Галилейського озера. Одного разу, проходячи берегом озера Христос побачив Петра, який зі своїм братом Андрієм закидав сіті. «Йдіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей» (Мф.4,19), – ці слова звернені до простих рибалок визначили їхню подальшу долю. Вони послідували за Христом і стали Його учнями. Апостол Петро  на горі Фавор був свідком Божественної слави Господньої, в час Преображення Христового. Коли наблизився час Хресних страждань Спасителя, на шляху до Єрусалиму, Він запитав Своїх учнів: «Ви за кого Мене вважаєте?» Апостол Петро першим відповів: «Ти – Христос, Син Бога Живого», за що удостоївся високої похвали: «Ти – Петро і на цьому камені я засную Церкву Мою, і ворота пекла не подолають Її». В Гефсиманському саду, коли Іуда прийшов з воїнами, щоб арештувати Спасителя, лише один учень заступився за Нього – то був апостол Петро. Вихопивши меч, він відсік вухо одному з служників первосвященика, але Христос в передсмертну свою годину зцілив раба. Петро слідував за Христом до будинку первосвященика, увійшов з Ним у двір, і стояв  там, гріючись біля вогнища. Але тричі, відповідаючи на запитання оточуючих, він відрікався від Свого Учителя, та після третього відречення раптом зустрівся з поглядом Іісуса і почув спів півня. «І згадав Петро слово, сказане йому Ісусом: перш ніж проспіває півень, тричі відречешся від Мене!

Але немає такого гріха, якого не може простити Милосердний Господь. Покаяння Петра було таким щирим  і глибоким, що саме йому, першому з учнів явився Христос після Свого Воскресіння і відновив його в апостольському достоїнстві. Після Вознесіння Господнього та після П`ятидесятниці, коли Дух Святий зійшов на апостолів, апостол Петро став очільником першохристиянської громади. Чудесні знамення супроводжували сповідування Петром Христової віри. Мертві воскресали (Книга Діянь 9,40), увічні і розслабленні зцілювалися (Кн..Діянь 3,1-8;9,32-34), викриті в злочинах, помирали (Кн.Діянь 5,5-10).

Святий апостол Павло був вихідцем з міста Тарсу, і до свого апостольського служіння носив ім`я Савл. «Ретельно настановлений в батьківському законі, ревнитель по Богові», як свідчить він сам про себе, «навіть до смерті гонив послідовників цього вчення (християн), зв`язуючи їх і віддаючи в темниці чоловіків і жінок»(Книга Діянь 22,3-4). Він схвалював вбивство архідиякона Стефана і навіть стеріг одяг тих, хто побивав його камінням (Книга Діянь 8,3). В 34 році Савл був направлений в Дамаск за дорученням першосвященників віддати на муки християн, які там переховувалися. І по дорозі туди, з ним трапилась подія, яка змінила все життя Савла.

Коли він наблизився до Дамаску, його осяяло Божественне Світло. Всі воїни, які супроводжували його впали на коліна і він почув голос, що говорив: «Савле! Савле! навіщо ти гониш Мене?» Савл запитав: «Хто Ти, Господи?» Голос відповів: «Я Ісус, Якого ти гониш. Але встань і стань на ноги твої; бо Я для того і явився тобі, щоб поставити тебе служителем того, що ти бачив і що Я відкрию тобі» (Книга Діянь, 26, 13-16). Супутники Савла чули голос, але не могли розібрати слів. Савл осліп від Божого світла і за велінням Господнім попрямував в Дамаск, де жив апостол Ананія, якому у видінні було відкрито, щоб він пішов на «вулицю Пряму, запитав в Іудиному будинку тарсянина, на ім`я Савл» (Книга Діянь 9,11). Ананія повинен був покласти на нього руки, щоб той прозрів, коли виконали це веління, Савл прозрів, прийняв святе Хрещення і був названий Павлом.

З того часу святий апостол Павло, вирушаючи у далекі подорожі та розсилаючи послання, проповідував віру Христову  серед іудеїв і язичників, серед рабів і вільних. В Палестині і Малій Азії, Греції та Італії на Середземноморських островах звучала палка проповідь святого апостола. Павло був серед учасників першого Собору апостолів у Єрусалимі. Безперестанку проповідуючи Євангеліє, апостол переносив багато скорбот і страждань, тричі тонув корабель, на якому він плив, його били палками і побивали камінням. Проповідуючи в Македонії, апостол Павло був схоплений і відведений в темницю. Але і в кайданах він продовжував молитись і славити Бога. Та раптом, опівночі фундамент темничної споруди затремтів, відчинилися двері і кайдани розсипались (Діянь,16, 22-26).

Перебуваючи в Афінах, святий апостол благовіствував про Христа, в ареопазі – верховному зібранні Древньої Греції. Своєю проповіддю він привів до істинного Бога нових послідовників, серед них і відомого пізніше християнського богослова Дионісія Ареопагита.

Повернувшись зі своєї третьої місіонерської подорожі в Єрусалим, апостол Павло був схоплений іудеями, і як римський громадянин відправлений на суд до Кесаря.

У Римі апостол Павло допомагав апостолу Петру просвіщати римлян світлом Христової віри, за що і був осуджений до смерті. Святому апостолу Павлу відсікли мечем голову.

Апостоли Христові Петро і Павло відійшли до Господа в один день. Місце поховання апостолів було священним для першохристиян Риму. Вшановування їхньої пам`яті почалося відразу ж після страти. А у нас відзначати це свято стали після Хрещення Київської Русі.

Пам`ять первоверховних апостолів Петра і Павла звершується 12 липня, цей день є престольним святом для прихожан Петро-Павлівського храму.

DSC02076

DSC02079

DSC02080

DSC02086

DSC02088

DSC02090

DSC02092

DSC02098

DSC02103

DSC02113

DSC02128

DSC02127

DSC02132

DSC02134

DSC02137

DSC02154

DSC02141

DSC02152

 

Андрей

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.