ДОЛЯ ІРПЕНЯ ПІСЛЯ 25 ЖОВТНЯ.

2 года ago Андрей 0

Виборча кампанія добігає кінця. У цю неділю, люди зроблять свій вибір і проголосують за тих, кому вірять, кого знають, кого хочуть підтримати. Про настрої мешканців Приірпіння розмовляємо з журналістом-політологом Тарасом Романюком.
unnamed copy copy copy

Шановний Тарасе Юрійовичу, до виборів залишається менше тижня, чого чекати?

Переконаний, що якихось несподіванок не відбудеться. Умовно всіх учасників виборів у Приірпінні можна поділити на декілька груп. Перша група – нові партії, які виникли після «Революції гідності». Перш за все мова про «Українське об’єднання патріотів УКРОП» і про місцевий партійний проект «Нові обличчя». Друга — це партія влади з однойменною назвою. Третя – радикальні, революційні і популістські партії. Тут варто говорити про «Свободу», власне «Радикальну партію» і «Батьківщину». Четверта – різноманітні трансформовані варіанти «Партії регіонів». Маємо «Опозиційний блок» і споріднений з ним за ідеологією і гаслами «Наш край». Приблизно в такому порядку і розподіляться голоси.

Чи можна трошки детальніше проаналізувати ці групи?

Так. По-перше, я б не розділяв першу і другу групи. Тобто «УКРОП» і «Нові обличчя». Справа в тому, що обидві партії молоді, обидві партії представлені знаними у Приірпінні людьми. Ці політичні сили не мають за собою негативу. Вони не були при владі. Але головним є те, що вони потрібні одна одній. Подивіться, партія «УКРОП» не висувала кандидатуру на посаду Ірпінського міського голови, хоча таку можливість мала. Це говорить про те, що партія налаштована на реальну роботу, а не на вічну боротьбу і словесні баталії. Люди втомились боротись. Люди хочуть жити, працювати і заробляти. Партія обрала стратегію обєднання, а не розколу громади. У свою чергу, «Нові обличчя» з першим номером — діючим міським головою — теж зацікавлені у такому партнерстві. Переконаний, що Володимир Карплюк чудово розуміє, що у Ірпінській міській раді мусить бути опозиція. Саме вона буде контролювати і допомагати втілювати стратегічний план розвитку Ірпеня. Але він також розуміє, що ця опозиція повинна бути конструктивною. Цим критеріям відповідає, на мій погляд тільки партія «УКРОП», так що все логічно. Від такого тандему виграють всі, а головне – виграє Ірпінь, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське.

А щодо партії влади?

Тут також все логічно. Згадайте обіцянки, з якими «БПП» прийшов до влади! Закінчення війни за декілька місяців, парад української армії у Севастополі і так далі. Потім були корупційні скандали. Відео маєтку Президента. Цукерки однойменної фабрики у магазинах анексованого Криму. Непосильні комунальні платежі, ціни на ліки, наступаюча бідність. Кулуарні і незрозумілі домовленості щодо Донбасу. Все це зробило свою справу. Та й список партії до міської ради, де з 37 кандидатів — 10 тимчасово не працює, тобто безробітні. Це не проблема списку, це проблема України, це результат керівництва.

Чи знаходять у людей підтримку радикальні ідеї?

Частково. Але радикалізм ніколи до добра не приводив. У жодній країні світу. Події останнього часу з представниками «Свободи» та її категорична позиція з багатьох питань не сприймається виборцями. Візьмемо Ірпінь. Значна частина говорить російською мовою. Це що, головна проблема Ірпеня? Ми громада і працюємо разом. І вистачить ділити людей за мовою та вірою! Набридло. Стосовно власне «Радикальної партії», то тут теж є проблеми. І наслідок дикого популізму, криків та галасу відомий — це останні події з депутатом-хабарником, як мені здається, суттєво похитнули її популярність. Завжди є частина людей, які всіх хочуть підняти на вила, але ці люди не думають, що буде далі. Коли вже всіх піднімуть, хто буде вивозити сміття, ремонтувати дороги, фінансувати дитячі садки і школи? Щодо «Батьківщини», то солодкі обіцянки завжди приємні, щоправда відсоток їх виконання цією політичною силою не вселяє довіри й оптимізму.

Ну і про останню групу.

А що говорити? Ці політичні сили хочуть повернутись до влади за будь-яку ціну. Справді, різке погіршення життя останнім часом пов’язують з реальними помилками і прорахунками діючої влади і порівнюють з тим, що було до революції гідності. Я б порадив порівнювати не з тим, що вже було, а з тим, що може бути, що можна зробити, що можна жити краще. Я оптиміст, хоча сьогодні це не просто. Не можна жити минулим. Після виборів життя не закінчиться. Воно продовжиться. І яким воно буде, залежить від двох рішень кожної людини – ми обираємо роботу чи популізм, ми обираємо згуртованість і об’єднання чи розкол за кольорами прапорів. І головне – ми обираємо те, що вже було, чи ми обираємо нові сили, які довели свою зрілість справами.

Багато говорять про можливі фальсифікації.

Справді, такі чутки ходять. Фальсифікації роблять ті, хто знає про свій програш. Але ці вибори особливі. Справа в тому, що результат захищатимуть люди і партії, які пройшли Майдан і окопи війни на сході. Переконаний, що члени дільничних комісій і особливо територіальної чітко усвідомлюють, що за ними слідкуватимуть як ніколи. Люди, які втрачали друзів і побратимів не допустять цього. Наслідки для того, хто спробує «вкинути» чи «дописати», або «намалювати» результат — будуть катастрофічні.

Сьогодні багато говорять про патріотизм. Що ви думаєте з цього приводу?

Так, справді, це стало таким собі трендом у політиці. У списках всіх політичних сил є герої АТО. Поважаю і схиляюсь перед такими людьми. Вони врятували країну. Але людина не стоїть на місці, вона приходить з фронту і продовжує мирне життя – працює, виховує дітей, сплачує податки і створює щось нове, а не живе минулим, яке, безумовно, потрібно пам’ятати. Жити минулим – не логічно і неприродньо. У нас вважають, що патріотом є той, хто зі зброєю в руках захистив і захищає країну. Це безумовно так. Але не меншим патріотом є вчителька школи, вихователь дитячого садка, підприємець і кожен, хто на робочому місці робить свою справу. Робить її чесно і добре. Приємно бачити, що саме так мислять нові і молоді політичні сили. Саме ці сили відмовились від помилкової стратегії «Хто більший патріот». Хоча інші «захисники» цю помилку зробили. Суть в тому, що люди обирають не за минулі перемоги. Люди надають довіру тим, хто має сили, знання і молодість змінити майбутнє.

За кого самі голосуватимете?

Мені здається, що своїми відповідями я це досить прозоро сказав.

Дякую за розмову.

І Вам дякую. Всім нам здоровя, мудрості і віри у молодість і майбутнє.

 

 

Бесіду вів Андрій Кравченко